У період з 11 до 12 вересня 2008 року в м. Братиславі (Словаччина) відбулися 10-ті збори робочої групи судового мовленнєвого та аудіо аналізів Європейської мережі криміналістичних наукових установ (ENFSI working group for forensic speech and audio analysis), що мали неабияку актуальність для розвитку українського фоноскопічного дослідження. Організаторами засідання виступили Словацька Криміналістична Спілка та Судова Наука Словацького поліційного корпусу. У зборах, які є об’єктом нашого розгляду, взяли участь представники науково-дослідних установ та навчальних закладів Румунії, Німеччини, Іспанії, Франції, Литви, України, Бельгії, Польщі, Росії, Фінляндії, Австрії, Нідерландів, Великобританії, Італії, Швейцарії, Словаччини. В загальному списку було зареєстровано 31 учасник. За дводенну роботу у конференц-залі готелю «Devin» було проведено шість засідань, про які йтиметься далі докладніше.

Перше засідання робочої групи провів Мілош Лукович (Словаччина). На засіданні прозвучали доповіді «Автентичність та точність дослідження. Приклад високої внутрішньо-пристройної варіативності. Як позначається вона на ділянці запису при натисканні клавіші стоп?» Дагмар Босс (Німеччина), «Автентичність цифрових відео/аудіо записів» Каталіна Григораша (Румунія). Дагмар Босс представила дослідження аналогового запису, здійсненого на диктофоні Olumpus Pearlcorder S701, магніто-оптичним методом. Експериментальні записи здійснювалися із зміною положень пристрою (наводилось п’ять випадків змін) та з обов’язково наявною ділянкою призупинення запису, здійсненою натисканням клавіші стоп. За результатами порівняльних досліджень виявлена істотна варіативність ознак у записах, виконаних на одному пристрої, але в різних положеннях перебування апаратури запису. В доповіді Каталіна Григораша розглядались питання загальної диференціації методів аналізу аудіо сигналу та автентичності цифрового запису. Виділяючи дві групи методів аналізу, а саме: традиційні методи дослідження аналогового запису (ретельне прослуховування, аналіз форми звукової хвилі, її спектрограми, метод швидкого перетворення Фур’є – (FFT−LTAS), аналіз фази, магніто-оптичний метод) та методи дослідження цифрових записів (аналіз заголовка, серійної копії системи керування (SCSM), частоти мережі електроживлення (ENF), аналіз копії продукту, аналогічній тій, що приєднується до комп’ютера), – Каталін Григораш репрезентував ефективність та надав практичні рекомендації використання методу визначення частоти мережі електроживлення (ENF) у проведенні діагностичних або ідентифікаційних досліджень.

Отже, у першому засіданні були представлені випадки дослідження різних форм уявлення звукової інформації. Дагмар Босс, говорячи про актуальність дослідження аналогового запису, не зосереджувала уваги на цифровому записі, оскільки в її країні власне потреба ідентифікувати апаратуру, на якій зроблено цифровий запис, або проводити дослідження автентичності такого запису регулюється законодавчо. Метод Католіна Григораша викликав з боку української делегації неабиякий інтерес. Питання автентичності цифрових записів дедалі частіше фігурують у постановах – відношеннях про призначення експертних досліджень, а схвальні відгуки вимагають окремого опрацювання матеріалів.

Друге засідання робочої групи очолила Дагмар Босс (Німеччина). На ньому прозвучали доповіді Марчина Мічалка (Польща) «Криміналістичний метод аналізу частоти мережі електроживлення», Філла Харрісона (Великобртанія) «Розвиток судової мовленнєвої та аудіо наук в Об’єднаному Королівстві», Ізольди Вагнер (Німеччина) «ВКА презентація системи якості», Йоахіна Гонзалеса-Родрігєса (Іспанія) «Представлення варіативності відновлення у розпізнанні мовця через мультимікрофон: загальний огляд NIST SRE 2008». Марчин Мічалек представив результати експериментальної роботи, метою якої було визначення ефективності використання автоматизованої системи аналізу частоти мережі електроживлення (ENF) для встановлення дати та часу створення цифрового запису. Дослідження проводилось на більше ніж 400 годинах запису, виконаних на цифрових пристроях торгових марок Sony, Olumpus, Panasonic. Отримані результати аналізу у записі частоти електричної мережі (ENF), як зазначив у висновках доповідач, є значеннєвими показниками вимірів і власне метод може використовуватись в експертній роботі, хоча й потребує коректив для більш точних вимірів за параметром часу. Якщо гармонічна структура звукової інформації, представленої у записі, є широкою, тобто наявними є 2 та 3 гармоніки, автоматизована база даних ENF може використовуватись в експертному дослідженні, а виявлені зсуви у записі за нею можуть ймовірно бути істотними для вирішення питання автентичності. Інформацію про розвиток судової мовленнєвої та аудіо наук у Великобританії Філл Харрісон представив за наступними аспектами: криміналістика в Об’єднаному Королівстві, регулювання та процедури призначення експертизи, технічне оснащення, підготовка експертів, наукові дослідження та перспективи. Філл Харрісон розповів про те, що в Об’єднаному Королівстві в реєстрі експертів за спеціалізацією «мовлення та аудіо» станом на 1-ше вересня 2008 року зазначені наступні напрями: мовленнєвий аналіз (ідентифікація людини за голосом та мовленням, встановлення змісту розмов, діагностика мовця, автоматизоване розпізнавання голосу тощо), аудіо аналіз (автентичність, ідентифікація звука, визначення акустичного середовища тощо) й аудіо відновлення та обробка (відновлення, копіювання та покращення запису тощо). Для отримання дозволу на самостійне виконання експертиз кандидат протягом двох років залучається до їх виконання, а на час складання кваліфікаційного іспиту повинен представити десять проведених ним елементів криміналістичних досліджень. Говорячи про перспективи, Філл Харрісон висунув тези про створення в Об’єднаному Королівстві об’єднання експертів, яке б визначило методи та стандарти якості експертних робіт, такі, що схожі на існуючі в робочій групі, про реєстрацію експертів у CRFP, про продовження наукових досліджень стосовно ENF та формантної структури, а також про міжнародну співпрацю NFI з нідерландською групою експертів. Ізольда Вагнер доповіла про впровадження системи якості в діяльність відділу судового мовленнєвого ідентифікаційного та аудіо аналізів Державного криміналістичного центру поліції Німеччини. Зокрема висвітила загальні положення системи якості в криміналістичному дослідженні: професійної компетенції, робочого стану техніки в криміналістичному дослідженні, оптимального використання ресурсів, постійного подальшого покращення. Впровадження системи якості в роботу відділу судового мовленнєвого ідентифікаційного та аудіо аналізів, як зазначила доповідач, відбувається за стандартами DIN EN ISO 9001 ff., DIN EN ISO/IEC 17025, DIN EN ISO/IEC 17020. Зробивши порівняльний аналіз стандартів DIN EN ISO/IEC 17025 (тестування та калібрування), DIN EN ISO/IEC 17020 (інспектування), Ізольда Вагнер розповіла про організацію, штат та виконання завдань відділом КТ-54. Відділ має два підрозділи: підрозділ КТ54-1 (судовий мовленнєвий ідентифікаційний та аудіо аналізи) та підрозділ КТ 54-2 (судова лінгвістика). До штату підрозділу КТ54-1 входять 5 спеціалістів-фонетистів, 1 аудіо інженер та 1 технік. В їх компетенції є вирішення завдань мовленнєвої діагностики, мовленнєвої ідентифікації, фонетичної транскрипції, впізнання голосу, автоматичного розпізнання мовлення, покращення розбірливості мовлення, автентичності магнітного запису, технічної підтримки. До штату підрозділу КТ 54-2 входять 2 спеціаліста-лінгвіста, 4 агента, що вивчають матеріали справи, за якою призначене експертне дослідження. В їх компетенції є вирішення завдань лінгвістичного аналізу текстів, лінгвістичного порівняння текстів, занесення випадку з текстом до електронної системи, розробленої ВКА, повне розслідування за електронною системою випадку. Впровадження системи якості в роботу ВКА відділу судового мовленнєвого ідентифікаційного та аудіо аналізів, за оцінкою Ізольди Вагнер, мало планомірний характер і було пов’язано не лише з підготовкою необхідних документів, створенням посадових інструкцій, а й сертифікацією методів дослідження за стандартами DIN EN ISO/IEC 17020, DIN EN ISO/IEC 17025. Йоахін Гонзалес-Родрігєс представив результати тестування NIST SRE основи, впровадження автоматичної системи пошуку мовця та розглянув вимоги до відбору зразків дикторів для подальшого аналізу в NIST SRE 2008. Результати роботи були представлені доповідачем у вигляді графіків, гістограм, таблиць та дій обробки методами математичної статистики.

Отже, тематика доповідей власне на цьому засіданні мала різнобарвний характер: від практичних досліджень до управлінських впроваджень системи якості. Позитивним моментом є те, що в цій секції українські фахівці могли ознайомитись з роботою фоноскопічних лабораторій інших країн та взяти на озброєння специфіку впровадження системи якості за стандартом ISO/IEC 17025.

Третє засідання 10-их зборів робочої групи судового мовленнєвого та аудіо аналізів Європейської мережі криміналістичних наукових установ очолила Патрісія Семпелз. В цьому блоці були зроблені доповіді Поліною Зубовою з Росії («STC презентація компанії»), Антоніо Моріно з Іспанії («AGNITIO презентація компанії») та Анджеєм Дригайло із Швейцірії («17-та щорічна конференція Міжнародної асоціації судової фонетики та акустики (IAFPA 2008)»). У своїх повідомленнях Поліна Зубова та Антоніо Моріно зробили оглядові презентації систем дослідження мовлення: ИКАРлаба Центра мовленнєвих технологій та BATVOX, ASIS, BS3 компанії AGNITIO. Анджей Дригайло представив огляд роботи та фотокартки, зроблені на 17-тій щорічній конференції Міжнародної асоціації судової фонетики та акустики (IAFPA 2008).

Таким чином, зрозумілим є факт серйозних технічних наукових розробок для фоноскопічного дослідження в Іспанії та у Росії. Хоча представники досить стисло представили можливості своєї продукції у проведенні ідентифікаційного дослідження голосу та мовлення очевидним є відхід у технічних дослідженнях від напівавтоматичних методів у напрямі до повної автоматизації. На наш погляд, така позиція є цікавою, але не повинна висуватись як апріорі.

Слухання у четвертому засіданні 10-тих зборів робочої групи через вичерпаний регламент часу було перенесено на наступний день. Питання, що планувалось розглянути в ньому, за згодою присутніх учасників розглядались у шостому засіданні, очолюваному Каталіном Григорашем.

12 вересня 2008 року роботу 10-их зборів робочої групи судового мовленнєвого та аудіо аналізів Європейської мережі криміналістичних наукових установ було продовжено. Доповіді прозвучали у п’ятому слуханні, на якому головував Йоахін Гонзалес-Родрігєс: «Судова доказовість голосу» Анджея Дригайла, «Зіставлення автоматичних систем та напівавтоматичних у судових умовах» Андреа Паолоні (Італія), «Тести автоматичного розпізнання мовця» Каталіна Григораша, «Спотворення голосу та аналіз дискримінант» Патріка Перрота (Франція). Наголошуючи на доказовості голосу в судовому процесі так само, як і відбитків пальців, долоні, підпису, райдужної оболонки ока, Анджей Дригайло зупинився на процесі ідентифікації людини за голосом та мовленням, навів класифікацію методів за кореляціями детерміністичні – статистичні, залежні від змісту – незалежні від змісту, проаналізував кожну групу ідентифікаційних методів з позицій прозорості та зрозумілості отриманих результатів. Так, на думку доповідача, група «методів інтерпретації результатів за Байесом» є такими, що дають вагомі якісні та кількісні результати доказовості голосу. До того ж у суді легко пояснити вплив на отримані результати умов запису. Група «методів розподілу масштабу» дає високу точність результатів, але важко сприймається під час доказування в суді. На думку Анджея Дригайла, універсальними, а отже, й оптимальними у доказовості та інтерпретації є результати, отримані від застосування «методів на основі частоти збігу ознак у певній вибірці». Андреа Паолоні навів класифікацію існуючих методів ідентифікації диктора (аудитивні методи, методи дослідження ознак мовлення, напівавтоматичні методи, машинні або автоматичні методи), зазначивши, що класичні методи ідентифікації за голосом та мовленням мають три основні недоліки:

– ознаки мовлення, що досліджуються, не є сталими, вони змінюються в часі (фізіологічний фактор);

– значимість виявлених ознак може бути нівельована акустичним середовищем;

– наявність людського фактору (експерт – людина з відповідною професійною підготовкою, досвідом, освітою тощо).

Нове покоління автоматизованих систем ідентифікації за голосом, хоча і не позбавлені недоліків, мають наступні переваги:

1) більше об’єктивують дослідження;

2) можливе ефективне вирішення проблем, пов’язаних з характеристиками каналів зв’язку;

3) рішення приймаються на основі теореми Байеса, що дозволяє виносити висновки у ймовірній формі;

4) можуть бути застосовані до аналізу будь-якої мови, якою не володіє експерт.

Підсумовуючи свій виступ, Андреа Паолоні висунув тези про те, що класичні фонетичні методи дають гарні результати, але мають недоліки; автоматичні методи мають високий потенціал для доповнення до класичних методів; велику кількість матеріалу та наявність різних мов неможливо досліджувати без автоматичних методів; результати, що отримуються обома групами методів, добре поєднуються для кінцевих висновків за ідентифікацією. Отже, об’єднання класичних та автоматизованих методів в майбутньому дозволить отримувати максимально позитивний результат в ідентифікації диктора за голосом.

Католін Григораш, розпочавши свою доповідь з огляду методів судового аналізу голосу та визначення їх характеристики з позицій об’єктивності отримуваних результатів та тривалості у застосуванні, представив результати тестування автоматичних систем на мовленнєвому матеріалі 100 дикторів з чоловічою групою голосів за висотою та з румунською мовою спілкування. Найкращі результати були отримані у програмному забезпеченні BatVox / ASIS та Catalina Vowel Formants. Як перспективи продовження розпочатої роботи, Каталін Григораш накреслив напрями подальших тестувань автоматичних систем криміналістичної ідентифікації диктора за голосом і мовленням: різні канали запису (різні тракти), різні алгоритми компресії мовленнєвого сигналу, нові версії програмного забезпечення.

Патрик Перро у своєму виступі визначив напрями діагностичних досліджень, де аналізуються спотворення голосу: визначення диктора та факту спотворення голосу, встановлення факту спотворення голосу, визначення виду спотворення голосу (затискання ротової порожнини долонею, затискання ніздрів, зміна висоти голосу в бік підвищення чи зниження). Доповідач представив декілька моделей спотворення: як для жіночої та чоловічої груп голосів за висотою, так і для змішаного типу голосу, водночас і з використанням різних трактів запису. Експериментальні дослідження цих моделей здійснювалось аналізом статистичних характеристик, а отримані результати засвідчили, що підтвердження факту спотворення голосу найкраще можна зробити за нейтральних умов запису, без значних шумів та перешкод. Підсумовуючи свій виступ, Патрік Перро зазначив, що ідентифікація автоматичними методами диктора за голосом і мовленням для записів, що містять ознаки спотворення, є можливою лише із сукупним застосуванням класичних аудитивних методів дослідження.

Таким чином, виступи у п’ятому засіданні підтвердили думку про те, що не можна заперечувати наочної об’єктивності інструментальних методів дослідження у фоноскопії, проте поза дослідження лінгвістичними методами він існувати не може.

У проведенні шостого засідання 10 зборів робочої групи судового мовленнєвого та аудіо аналізів Європейської мережі криміналістичних наукових установ, що відбувалось під головуванням Каталіна Григораша, взяли участь члени робочої групи з дослідження мовлення та аудіо аналізу ENFSI та представники-учасники експертних науково-дослідних установ. Поміж питань, що обговорювались на цьому засіданні, особливо актуальними стали включення до складу групи незалежних експертів, зокрема Пітера Френча, а також створення веб-сайту групи та його підтримки.

Отже, питання, які піднімалися на шостому засіданні свідчать про те, що робота робочої групи судового мовленнєвого та аудіо аналізів Європейської мережі криміналістичних наукових установ набуває ознак безперервного функціонування за участю фахівців різних країн, кількість яких постійно зростає. Проведений захід вирізнявся неабиякою зацікавленістю від окремих учасників до доповідачів, активному обговорюванні проблем міжнародної фоноскопічної практики не лише у час, відведений для дискусій, а й під час перерв та проведення соціальних програм.

Для делегації від ДНДЕКЦ МВС України поїздка виявилася плідною не лише у набутті нового досвіду. Українським фахівцям було запропоновано заочно взяти участь у тренінгу на виявлення ознак монтажу, зробити доповідь на 11-тих зборах робочої групи судового мовленнєвого та аудіо аналізів Європейської мережі криміналістичних наукових установ, яке відбудеться у вересні 2009 року у Глазго (Шотландія), про впровадження системи якості за стандартом ISO 17025 у відділі експертиз фоно- та відеозаписів ДНДЕКЦ МВС України. Сподіваємось, що взаємодія відділу експертиз фоно- та відеозаписів ДНДЕКЦ МВС України з робочою групою судового мовленнєвого та аудіо аналізів Європейської мережі криміналістичних наукових установ буде плідною та не позбавлена подальших перспектив у науковому розвитку.

Іванна  Горбач-Кудря

ДНДЕКЦ МВС України